Навчальні програми

 

СХВАЛЕНО                                               ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол засідання педагогічної ради    Директор ліцею              Лариса Лізіна
від 28.08.2025 № 1                                      28.08.2025
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
«Фізика. 7 клас (НУШ)»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розроблено відповідно модельної навчальної програми «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О. ) (гриф надано наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 №1001)
 
 
 
 
 
 
                                                                                                                                                                                                                                                                    Учитель: Мельник Т.Є.
 
І ВСТУП
Кількість годин: 70 ( 2 год на тиждень)
 
Практична частина з фізики  передбачає:
 

Види роботи	Кількість годин	І семестр		ІІ семестр
		план	факт	план	факт
Експериментальна робота (Лабораторна робота)	10	5	5	5	5
Контроль успішності	7	3	3	4	4
Захист навчальних проєктів	6	2	2	4	4

 
Навчальну програму «Фізика7 клас»  розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 235, відповідно модельної навчальної програми «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О. ) (гриф надано наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 №1001)
Навчальна програма визначає  послідовність досягнення очікуваних результатів здобувачами освіти, зміст навчання й можливу послідовність його вивчення та види навчальної діяльності, що мають використовуватися в освітньому процесі. Оскільки фізика є фундаментальною наукою, що вивчає найбільш загальні закони природи, рух і структуру матерії, а результати та досягнення цієї науки лежать в основі сучасної наукової картини світу і водночас визначають рівень сучасного науково-технічного розвитку, техніки та технологій, то вивчення фізики об’єктивно є одним з потужних засобів формування у здобувачів освіти сучасного наукового стилю мислення, що, у свою чергу, слід розглядати як одну з цілей, важливе інтелектуальне досягнення і один з кінцевих результатів вивчення фізики.
На сучасному етапі усвідомлення змісту та цілей навчання в цілому і фізики зокрема, вже неактуальними є навчальні досягнення, що стосуються відтворення вивченого на репродуктивному рівні. Усе більшої ваги набувають досягнення здобувачів освіти, що полягають у здатності до творчого переосмислення і застосування вивченого матеріалу, створення на його основі нового (можливо, суб’єктивно нового) знання або продукту. Принциповим стає розуміння суті фізичних процесів, у тому числі можливих негативних наслідків некваліфікованого, некоректного або безвідповідального використання результатів наукових і технічних досягнень, усвідомлення загрози виникнення техногенних та природних катастроф тощо. Особливої ваги зазначений аспект вивчення фізики набуває в сенсі гуманізації навчання та необхідності формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до взаємодії із суспільством.
Пропонований курс ґрунтується на знаннях та компетентностях, набутих здобувачами освіти в попередніх класах, і водночас не є прив’язаним до якоїсь певної програми, підходу або концепції попереднього вивчення природничих дисциплін.
 Освітня мета Головною метою курсу фізики для 7–9 класів є ознайомлення здобувачів освіти із законами природи шляхом розкриття їх фізичного змісту, створення умов і можливостей практичного втілення та застосування теоретичних знань про природу й формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених Державним стандартом. Відповідно, метою створення  навчальної програми «Фізика»  є створення концептуальної методологічної та змістової основи й визначення результатів навчання, досягнення яких має стати сенсом одного з напрямів організації та здійснення навчального процесу освітніх закладів.
 Завдання курсу Програмою передбачається, що досягнення очікуваних результатів навчання буде здійснюватися шляхом використання різних видів навчальної діяльності, різноманітних форм і методів класної а також позакласної роботи (зокрема підготовки проєктів, технічної творчості тощо). З кожною новою темою та з кожним наступним класом усе більшого значення набуває відображення у свідомості здобувачів освіти міжпредметних зв’язків та вміння використовувати їх для розв’язання прикладних проблем. Пошуково-дослідницька діяльність має на меті сформувати та розвинути у здобувачів освіти навички розв’язування як теоретичних, так і практичних (прикладних) задач, що, у свою чергу, потребує розвитку вмінь проводити досліди, планувати та виконувати експерименти, збирати, опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати інформацію, робити висновки та будувати плани нових досліджень.
Шляхи реалізації та особливості організації освітнього процесу під час опанування курсу «Фізика» у 7–9 класах. Під час вивчення курсу «Фізика» у 7–9 класах доцільно вишукувати можливості максимального використання діяльнісних форм і методів навчання (досліджень, проєктування, експериментування, командної роботи тощо). Розвивати вміння шукати інформацію та працювати з інформацією (аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, синтезувати тощо), а також доцільно заохочувати здобувачів освіти до висловлення гіпотез, генерування ідей та пропонування шляхів їх втілення.
Головним очікуваним результатом вивчення фізики у 7–9 класах має стати формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, які б лягли в основу подальшого успішного навчання молодих людей та їх життєдіяльності в цілому.
Програма ґрунтується на компетентнісному потенціалі природничої освітньої галузі, визначеному в Додатку 9 до Державного стандарту базової середньої освіти.
 
Основна частина
7клас,  70 годин (дві години на тиждень)

Очікувані результати навчання	Зміст навчального предмета	Види навчальної діяльності
	Тема 1. Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука (7год)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти розуміють: відмінність між експериментальними і теоретичними методами дослідження природи, місце фізики серед усіх природничих наук, значення запровадження та використання Міжнародної системи одиниць (СІ); уміють: розрізняти фізичні явища, наводити приклади фізичних величин, називати їх одиниці, користуватися найпростішими засобами вимірювання, визначати ціну поділки шкали, записувати значення величин в одиницях СІ, застосовувати префікси для позначення кратних і частинних одиниць,  Діяльнісний компонент: здобувачі освіти дотримуються правил безпеки під час експериментів; визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу дослідження; уміють здійснювати планування найпростіших вимірювань, співпрацювати в групах під час виконання експериментів і спостережень, робити прості висновки, критично оцінювати отримані результати.  Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють об’єктивність дії законів природи, важливість пізнання цих законів.	Фізика – наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища. Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи. Правила безпеки під час здійснення експериментів та досліджень, зокрема у фізичному кабінеті. Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин(СІ). Експериментальна робота № 1 «Вимірювання розмірів малих тіл методом рядів». Поняття про різні види матерії. Будова речовини Рух і взаємодія частинок речовини.Дифузія. Броунівський рух	Дослідження та спостереження природних явищ, зокрема дифузії в газах і рідинах. Створення та розв’язання проблемних і парадоксальних ситуацій на фізичній основі. Постановка і обговорення питань щодо відомих здобувачам освіти проявів законів природи, відкриттів видатних учених, впливу фізичних явищ на життя людей і вирішення проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів. Ознайомлення з правилами використання найпростіших фізичних приладів.
	Тема 2. Механічний рух (19 год)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке механічний рух, відносність руху, матеріальна точка, траєкторія, маятник; розрізняють види механічного руху;  можуть дати означення фізичних величин: швидкості руху, середньої швидкості руху, періоду обертання, обертової частоти, шляху і переміщення тіла, амплітуди коливань, періоду і частоти коливань; знають формули перелічених величин та способи їх вимірювання; називають одиниці перелічених величин. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти визначають межі застосування фізичної моделі на прикладі «матеріальної точки»; розрізняють види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла;  описують та аналізують механічний рух графічно та аналітично (читають та будують графіки руху); обчислюють пройдений тілом шлях, швидкість і середню швидкість руху, характеристики рівномірного руху по колу, частоту коливань маятника під час розв’язання задач; надають результати вимірювань у вигляді таблиць і графіків; інтерпретують дані та презентують самостійно інформацію природничого змісту в різних формах; визначають етапи дослідження і презентують його результати; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності.  Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знань про механічний рух для власної діяльності, інтелектуального розвитку та безпеки життєдіяльності.	Механічний рух. Відносність руху та спокою. Система відліку. Матеріальна точка та об’ємне тіло. Класифікація рухів за формою траєкторії та характером зміни швидкості. Різні види руху: прямолінійний рівномірний, прямолінійний нерівномірний, рівномірний рух по колу (рівномірне обертання), коливальний рух. Швидкість руху. Графіки рівномірного руху. Рух Землі і Місяця. Лабораторна робота № 1 «Визначення середньої швидкості руху тіла».№ 2 «Визначення періоду обертання тіла».№ 3 «Дослідження коливань нитяного маятника».	Здійснення вимірювань Прямі вимірювання відстані та часу (періоду обертання, амплітуди та періоду коливального руху). Непрямі вимірювання швидкості руху, періоду обертання та обертової частоти, періоду та частоти коливального руху. Дослідження та спостереження Вивчення руху транспортних засобів на ділянках шляху різної форми. Відносність руху.  Здійснення розрахунків, аналізу і висновків  Розв’язування задач навизначення характеристик руху транспортних засобів. Побудова графіків руху, аналіз руху за графіками. Аналіз можливих варіантів руху на ділянках шляху. Здійснення висновків щодо умов безпечного руху.   Виконання лабораторних робіт.  Тестування,  виконання контрольної роботи.
	Тема 3. Взаємодія тіл. Сили в природі. Імпульс    ( 34год)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке явище інерції, взаємодія тіл, пружність, деформація, реактивний рух;  знають фізичні величини: маса, густина речовини, сила, прискорення вільного падіння, коефіцієнт тертя, імпульс;  називають формули та одиниці перелічених величин і способи їх вимірювання;  формулюють закони: Гука,   збереження імпульсу; знають залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини;  мають уявлення про використання сучасних гаджетів і програмного забезпечення для відеозапису та аналізу руху, побудови графіків руху Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують закони Гука, , закон збереження імпульсу (для випадку руху вздовж однієї прямої), формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, плавання тіл, умови рівноваги рідини в сполучених посудинах під час розв’язування різних видів задач та виконання лабораторних робіт; застосовують за потреби способи зменшення і збільшення сили тертя, сили пружності; обґрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами; зображують графічно сили; уміють користуватися динамометром,  терезами; визначають етапи дослідження і аналізують його результати; формулюють висновки за результатами дослідження, презентують результати; взаємодіють у групі і усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності.  Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання законів природи для їх практичного застосування та безпеки життєдіяльності.	Явище інерції. Інертність і маса тіла, способи вимірювання маси. Густина речовини. Взаємодія тіл. Сила. Рівнодійна сил. Сили тяжіння та пружності. Вага та невагомість. Сили тертя. Тертя в природі й техніці. Імпульс, закон збереження імпульсу. Реактивний рух. Лабораторні  роботи № 4 «Вимірювання маси тіл».  № 5 «Визначення густини речовини (твердих тіл, рідин)». № 6 «Дослідження пружних властивостей тіл». № 7 «Визначення коефіцієнта тертя ковзання».	Виконання вимірювання маси,густини, сили пружності та тертя,  Дослідження та спостереження Прояви явищ інерції під час руху транспортних засобів, їх наслідки для безпеки руху. Деформація тіл під час взаємодії. Прояви різних видів тертя Моделювання та конструювання Способи зменшення та збільшення  сили тертя.  Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Додавання сил спрямованих уздовж однієї прямої. Визначення рівнодійної кількох сил. Розв’язування задач на застосування закону Гука, сили тертя.  Підготовка та презентація проєктів   Реактивний рух у природі і техніці  Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи.
	Тема 4. Тиск твердих тіл, рідин і газів. Виштовхувальна сила. Плавання тіл (10 годин)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке тиск  знають фізичні величини: тиск, сила тиску  називають формули та одиниці перелічених величин і способи їх вимірювання;  формулюють закони:  Паскаля, Архімеда; знають умови плавання тіл,  залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини; пояснюють: причини виникнення атмосферного тиску та залежність його від висоти,  мають уявлення про використання сучасних гаджетів і програмного забезпечення для відеозапису та аналізу руху, побудови графіків руху Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують закон Паскаля, Архімеда, формули сили тиску, виштовхувальної сили, умови плавання тіл, умови рівноваги рідини в сполучених посудинах під час розв’язування різних видів задач та виконання лабораторних робіт; застосовують за потреби способи зменшення і збільшення сили тертя, сили пружності, тиску; обґрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами;  уміють користуватися  манометром, барометром, ; визначають етапи дослідження і аналізують його результати; формулюють висновки за результатами дослідження, презентують результати; взаємодіють у групі і усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності.  Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання законів природи для їх практичного застосування та безпеки життєдіяльності.	Тиск і сила тиску. Тиск рідин і газів, атмосферний тиск. Виштовхувальна сила в рідинах і газах, умови плавання тіл.  Лабораторні  роботи: №8 «Вимірювання тиску тіла на опору»,№ 9 «Гідростатичне зважування тіла»,№ 10 «Перевірка умов плавання тіла».	Виконання вимірювань Вимірювання тиску, сили Архімеда, атмосферного тиску. Дослідження та спостереження  Тиск транспорту на дорогу. Прояви атмосферного тиску. Залежність тиску в рідині від глибини. Умови плавання тіл. Моделювання та конструювання Способи зменшення та збільшення  тиску тіла на опору. Виготовлення рідинного манометра. Конструювання найпростіших гідравлічних і пневматичних пристроїв. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків  Розв’язування задач на застосування закону Архімеда, умов рівноваги рідини в сполучених посудинах, умов плавання тіл, розрахунок величини тиску тіла на опору. Підготовка та презентація проєктів Застосування гідравлічних пристроїв. Досягнення суднобудування в Україні. Шлюзи та їх застосування . Повітроплавання: історія та сучасність.  Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи.

СХВАЛЕНО                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради      Директор ліцею                    Лариса Лізіна

від 28.08.2025 № 1                                        28.08.2025

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«Фізика. 8 клас (НУШ)»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розроблено відповідно модельної навчальної програми «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О. ) (гриф надано наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 №1001)

 

 

 

 

 

                                                                                  Учитель: Мельник Т.Є.

 

Вступна частина

Пояснювальна записка

Освітня галузь: природнича.

Навчальна програма з фізики для 8 класу створена на основі модельної навчальної програми «Фізика 7 – 9» (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

Головною метою курсу фізики для 8 класу є ознайомлення здобувачів освіти із законами природи шляхом розкриття їх фізичного змісту, створення умов і можливостей практичного втілення та застосування теоретичних знань про природу й формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених Державним стандартом.

Головним очікуваним результатом вивчення фізики у 8 класі має стати формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, які б лягли в основу подальшого успішного навчання молодих людей та їх життєдіяльності в цілому.

В курсі фізики за 8 клас вивчаються три розділи «Момент сили. Механічна робота і енергія», «Внутрішня енергія. Теплові явища» і «Електричні явища. Електричний струм»

Під час вивчення кожної теми передбачається як вивчення теоретичної інформації, так і виконання дослідницьких проєктів, спрямованих на пошук нових або закріплення вже здобутих знань. З кожною новою темою усе більшого значення набуває відображення у свідомості здобувачів освіти міжпредметних зв’язків та вміння використовувати їх для розв’язання прикладних проблем. Пошуково-дослідницька діяльність має на меті сформувати та розвинути у здобувачів освіти навички розв’язування як теоретичних, так і практичних (прикладних) задач, що, у свою чергу, потребує розвитку вмінь проводити досліди, планувати та виконувати експерименти, збирати, опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати інформацію, робити висновки та будувати плани нових досліджень.

Навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в здобувачів освіти необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності. Завдяки цьому здобувачі освіти  зможуть у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні ця форма роботи реалізується завдяки демонстраційним і фронтальним експериментам, лабораторним роботам і короткотривалим дослідам, навчальним проєктам, позаурочним дослідам і спостереженням тощо.

До кожної з тем пропонується перелік десяти лабораторних робіт, який головним чином покликаний привернути увагу до необхідності залучення здобувачів освіти до виконання практичних дій та набуття навичок роботи з вимірювальними приладами, пристроями, устаткуванням та обладнанням.

Захист навчальних проєктів, обговорення, узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінки за навчальні проєкти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки. Кількість виконаних та оцінених проєктів може бути довільною, але не менше одного за навчальний рік.

В оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти розрізняють формувальне оцінювання (оцінювання «в процесі» (поточне) або оцінювання для навчання ) та підсумкове оцінювання на різних етапах навчання (семестрове, річне).

Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) відображає як процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року.

Оцінювання результатів навчання учнів / учениць може відбуватися в такі способи: усний (опитування індивідуальне, групове тощо), письмовий (окремі навчальні завдання, зокрема тестові тощо, а також діагностувальні роботи, диктанти), практичний (дослід, практична робота, навчальний проект тощо).

В процесі навчання за даною навчальною програмою передбачено здійснення тематичного оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.  Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

Метою підсумкового оцінювання є співвідношення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр. Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

Під час оцінювання результатів навчання учнів виділяють такі групи результатів:

Група результатів 1. Здійснює дослідження природи.

Здобувачі освіти показують володіння практичними вміннями та навичками  під час виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач,  знають етапи проведення дослідження (планування  дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою), оформляють результати дослідження - складання таблиць, побудова графіків тощо; обґрунтовують висновки проведеного експерименту чи спостереження.

Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію.

Здобувачі освіти можуть здійснювати пошук інформації в запропонованих джерелах; застосовувати інформацію, отриману від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань. аналізувати інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляти, порівнювати та групувати її за заданою ознакою; відповідати на запитання за опрацьованою інформацією тощо

Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи

Здобувачі освіти розпізнають проблемні ситуації, розв’язують їх відомим способом з допомогою вчителя або самостійно, виконують окремі навчальні дії та пошукові завдання; активно співпрацюють з іншими, виконуючи навчальні завдання, застосовують здобуті знання й практичні вміння в типових та нетипових навчальних ситуаціях тощо.

 

8 клас.  (70 годин. 2 години на тиждень)

Очікувані результати навчання	Пропонований зміст навчального предмета	Пропоновані види навчальної діяльності
РОЗДІЛ І. Момент сили. Механічна робота та енергія (14 годин)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють зміст та пов1язаність понять: момент сили, механічна робота, енергія, потужність; пояснюють зміст та розрізняють кінетичну та потенціальну енергію; знають формули та одиниці перелічених величин, способи їх вимірювання; знають і розуміють умови рівноваги важеля, принцип дії простих механізмів: описують перетворення механічної енергії. Діяльнісний компонент: Здобувачі освіти застосовують формули обчислення роботи, потужності, ККД механізму, кінетичної та потенціальної енергії; умови рівноваги важеля, блоків; застосовують набуті знання з теми у процесі розв1язування задач та для безпечної життєдіяльності: планують дослідження і аналізують його результати; формулюють висновки та результати дослідження. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість набутих знань для безпечного та ефективного практичного використання механізмів.	Тема «Момент сили. Механічна робота та енергія» (14 годин). Момент сили. Важіль. Прості механізми. Розв1язування задач на практичне застосування важеля, блоків, похилої площини, гідравлічної машини. Механічна робота. Золоте правило механіки. Потужність. Механічна енергія та її види. Закон збереження та перетворення механічної енергії. ККД механізмів.   Лабораторні роботи. № 1. Вивчення умови рівноваги важеля. № 2. Визначення ККД похилої площини.	Виконання вимірювань. Непрямі вимірювання роботи і потужності, ККД механізму. Дослідження та спостереження. Прояви закону збереження енергії. Моделювання та конструювання. Виготовлення механізмів із застосуванням важелів і блоків. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків. Розв’язування розрахункових і графічних задач на умови рівноваги важеля, на прості механізми, обчислення роботи, потужності і ККД. Підготовка та презентація проєктів. Практичне застосування простих механізмів. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи.
РОЗДІЛ ІІ. Внутрішня енергія. Теплові явища (26 годин)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють зміст та пов’язаність понять: температура, внутрішня енергія, кількість теплоти, теплоємність, теплообмін і його види, ККД тепловогоо двигуна; знають і розуміють: що таке теплова рівновага, теплове розширення, два способи зміни внутрішньої енергії; принцип дії теплових двигунів, зміст закону збереження та перетворення енергії; пояснюють: зміст понять питомих теплових характеристик речовини, відмінності між кристалічними і аморфними тілами, між твердими тілами, рідинами і газами та умовами фазових перетворень; знають формули та одиниці перелічених фізичних величин, способи їх вимірювання; знають, що таке нанчастинки, наноматеріали, неньютонові рідини. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують кількості теплоти для різних теплових процесів. ККД теплового двигуна; складають рівняння теплового балансу з урахуванням фазових перетворень (плавлення, кристалізації, пароутворення, конденсації) та теплоти згоряння палива; обгрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами; визначають етапи дослідження і аналізують його результати; застосовують набуті знання з теми у процесі розв’язування задач та для безпечної життєдіяльності. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання закону збереження та перетворення енергії для безпечного та ефективного практичного використання теплових двигунів.	Тема «Температура. Внутрішня енергія. Теплопередача» (12 годин) Температура. Внутрішня енергія. Закон збереження та перетворення енергії. Кількість теплоти. Теплообмін та його види. Рівняння теплового балансу. Тема «Зміна агрегатного стану речовини. Теплові двигуни» (14 годин). Агрегатні стани речовини. Фазові перетворення. Теплові двигуни. Екологічні проблеми застосування теплових двигунів. Фізичні основи бережливого природокористування.   Лабораторні роботи. № 3. Вивчення теплового балансу при змішуванні води різних температур. № 4. Визначення питомої теплоємності речовини. № 5. Вимірювання питомої теплоти плавлення льоду.	Виконання вимірювань. Вимірювання температури. Дослідження та спостереження. Баланс енергії під час опалювання приміщень. Теплове розширення газів, рідин, твердих тіл. Фазові перетворення речовини. Зміна внутрішньої енергії тіла внаслідок виконання роботи. Моделювання та конструювання. Комп’ютерне моделювання теплового руху частинок газу, рідини та твердого тіла. Броунівський рух. Виготовлення моделі теплового двигуна. Здійснення розрахунків, аналізу та висновків. Розв’язування розрахункових та графічних задач на складання рівнянь теплового балансу для різних видів теплових процесів. Обговорення, дискутування. Дискусія щодо екологічних проблем і доцільності застосування теплових двигунів, їх порівняння на якісному рівні із двигунами інших типів. Підготовка і презентація проєктів. Переваги та недоліки різних типів теплових двигунів. Енергозбережувальні технології. Унікальні фізичні властивості води. Зідкі кристали та їх використання. Наночастинки та наноматеріали. Кондиціонер. Теплові насоси. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольних робіт.
РОЗДІЛ ІІІ. Електричні явища. Електричний струм (30 годин)
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти знають, якими є два роди зарядів, як вони взаємодіють, у чому полягає явище електризації тіл, дії електричного струму, відмінність між провідниками і діелектриками; пояснюють, що таке електричне поле, та якими є його характеристики (напруженість, силові лінії), електричний заряд, точковий заряд, електричний струм і умови його існування, коротке замикання, фізичний зміст понять сили струму, електричної напруги, електричного опору та питомого опору провідника; формулюють закон збереження електричного заряду, закон Кулона, закон Ома для ділянки кола, закон Джоуля-Ленца; знають формули для обчислення роботи і потужності електричного струму; знають і можуть пояснити принципи дії реостата, електричних нагрівальних пристроїв, запобіжників, закономірності послідовного і паралельного з’єднань провідників; знають способи вимірювання перелічених фізичних величин і одиниці цих величин. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти читають і розуміють схеми типових електричних кіл, складають електричні кола за схемами; здійснюють прямі вимірювання сили струму і електричної напруги, непрямі вимірювання опору та потужності електричного струму; регулюють силу струму за допомогою реостата; уникають короткого замикання або перевантаження електричного кола; розв’язують задачі на застосування закону Ома для ділянки кола; здійснюють розрахунки характеристик електричних кіл за формулами послідовного і паралельного з’єднань; взаєодіють у групі та усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату; аналізують результати дослідження і роблять висновки; використовують здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної життєвої проблеми. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знань про електрику з точки зору можливості їх практичного використання та безпеки життєдіяльності; розуміють важливість здійснення бережливого природокористування; виявляють емоційно-ціннісне ставлення до індивідуальної спільної діяльності та досягнутих результатів.	Тема «Електричний заряд. Електричне поле. Електричний струм» (16 годин). Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона. Електричне поле та його характеристики. Електричний струм. Електричне коло, його основні елементи. Джерела струму. Сила струму, електрична напруга, електричний опір, питомий опір. Закон Ома для ділянки кола. Тема «З’єднання провідників. Робота і потужність електричного струму» (14 годин). Послідовне та паралельне з’єднання провідників. Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля-Ленца. Безпека людини під час роботи з електричним обладнанням.   Лабораторні роботи. № 6. Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра. № 7. Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників. № 8. Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників. № 9. Вимірювання потужності споживача електроенергії. № 10. Визначення ККД електричного нагрівника.	Виконання вимірювань. Прямі вимірювання сили струму, електричної напруги і електричного опору. Непрямі вимірювання електричного опору і потужності електричного струму. Дослідження та спостереження. Дослідження електризації тіл, взаємодії заряджених тіл. Порівняння зарядів тіл. Дослідження властивостей провідників і діелектриків. Дослідження дій електричного струму. Дослідження залежності сили струму від електричної напруги, опору провідника та параметрів провідника (довжини, площі поперечного перерізу і матеріалу). Дослідження дії реостатів. Дослідження закономірностей послідовного і паралельного з’єднань провідників. Моделювання та конструювання. Виготовлення та випробування гальванічного елемента. Виготовлення моделі плавкого запобіжника та випробування його дії. Виготовлення моделі електричного нагрівника та випробування його дії. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків. Розв’язування задач на застосування закону Кулона, закону Ома для ділянки кола, закону Джоуля-Ленца, розрахунок електричних кіл з послідовним, паралельним і комбінованим з’єднаннями провідників, обчислення роботи і потужності електричного струму. Аналіз умов безпечного застосування електричного обладнання. Обговорення. Обговорення фізичних основ бережливого природокористування та збереження енергії. Підготовка та презентація проєктів. Сучасні джерела струму. Сучасні побутові та промислові електричні прилади. Вплив електричного струму на організм людини. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольних робіт.